Мне оставалось пять минут до срыва,
До возвращенья к сладости греха.
И вот уже надменно и блудливо
Глаза прищурил опытный нахал,
Бесcтыжий будда, вьется в сладострастии
у ног, и шепчет: "Телка, слазь с креста!"
Надсадно жало высунул из пасти:
"Иди ко мне! Царю ты не чета!"
Чета ли? Царь, мой крест - Твои объятья.
Иду к Тебе, испачкана в грязи,
Чтоб мукою земного сораспятья
Сродниться с Тем, кто сердце мне пронзил.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Искушения, искушения... Враг не дремлет. Мне стихотворение очень понравилось. Смелое, дерзкое. Правда слово "телка" я бы все таки заменила хотя бы на "девка". Благословений Вам, Светлана!
Анастасия Козлова
2007-07-23 05:13:55
Жёстко, но искренне. Очень яркое по подаче и эмоциональное стихотворение. Спасибо!
Храни Вас Господь.
Надежда Дудка
2008-07-17 13:47:40
Слава Богу!!! Мой крест- Твои объятья.
Этого сам не придумаешь. Это откровение. Благословений вам.(Уже не помню где, но встречала Ваше стихотворение "Была" или что-то в этом роде и подумала, почему оно там, а не здесь?)Благословений.
Надежда Дудка
2008-07-17 13:54:16
Слава Богу! Мой крест- Твои объятья. Это откровение. Где-то читала Ваше стихотворение "Была" или что-то в этом роде и подумала, почему оно там, а не здесь? Комментарий автора: Сзади и спереди Ты объемлешь меня, и полагаешь на мне руку Твою.Псалтырь138 А у вас другой крест?
Надежда Дудка
2008-07-18 06:23:47
Он у каждого свой, Светочка, но,как я поняла Вас, мы обычно плачем под крестом(может за редким исключением), но особенно благословенны люди, которые могут сказать:" Да мне больно, но это- Твоя рука, Твои объятья" ...И поблагодарить за них Бога.Вот что я имела в виду. Благословений Вам.
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
